Однією з актуальних проблем фізичного виховання є вивчення питання ставлення учнів до занять фізичними вправами, зокрема гімназистів за умов різних навчальних навантажень. Мета дослідження - вивчення та аналіз особливостей ставлення гімназистів середніх і старших класів до уроків фізичної культури. Проанкетовано 1237 осіб, учнів 5 - 11-х класів. Опитано 177 хлопців і 191 дівчат-гімназистів під час традиційної організації уроків фізичного виховання, а також 257 хлопців і 136 дівчат гімназії у разі експериментального режиму навчання. Останній передбачав організацію занять у вигляді пар (спарених подвійних уроків за аналогією з вузівськими), у цьому разі в учнів було лише одне двохгодинне заняття на тиждень із фізичного виховання. Контрольну групу складали учні ЗОШ. У ході анкетування виявили, що з вищим бажанням ідуть на уроки фізкультури гімназисти. Інтереси учнів до фізичної культури найвищі в гімназії з одним уроком, дещо нижчі - у звичайній гімназії та найнижчі - у школярів загальноосвітньої школи. Загалом учні за основну мету для себе ставили бажання підвищити свою фізичну підготовку. Слід зауважити, що загальний відсоток обраних мотивів найвищий у гімназії з одним уроком фізичної культури, а найнижчий - у загальноосвітній школі, середній відсоток обраних мотивів відвідування уроку фізичної культури в гімназії.

У тих самих дівчаток і хлопчиків різних соматотипів у період між 8 і 10 роками вивчено вияв та зміну функціональних показників. Установлено, що дівчатка й хлопчики одного віку, але різних соматотипів відзначаються схожими тенденціями та особливостями зміни цих показників. У першому випадку - це досить високий рівень розвитку функції із забезпечення аеробних метаболічних реакцій, вищі аеробні й нижчі анаеробні можливості, вияв перших на досягнутому рівні під час зростання других і нижчий від необхідного стан функціонування більшості досліджуваних систем організму. Особливості пов'язані, передусім, із віком, протягом якого в представників певного соматотипу погіршується стан функціонування окремих систем організму. Зазначене свідчить про необхідність урахування одержаних даних під час вибору оптимальних параметрів фізичних навантажень та розроблення програми, спрямованої на підвищення функціональних можливостей дітей молодшого шкільного віку в процесі фізичного виховання.